Якщо ви любите Львiв та насолоджуєтесь його колоритом, то такий застосунок як «Львівська Ґвара» вас однозначно має зацікавити. Програма представляє собою словник міської львівської говірки. Створена вона була українським розробником Анваром Азiзовим. I саме завдяки їй ви зможете дізнатися чимало нових слів, які традиційно застосовують жителі Львова та які не можуть зрозуміти інші жителі України.
Сам же Анвар люб’язно погодився розповісти про розроблену ним програму нашим читачам.
Розкажiть про свой застосунок. Що вiн собою представляє?
Це словник львівського діалекту або, як кажуть, львівської ґвари (говірка). У словнику є близько 1000 слів, є пошук та можливість поділитися будь-яким словом у Facebook, Instagram, Twitter та інших соцмережах у вигляді зображення.
Як винила iдея його створення? Чому саме така тематика?
Я рік прожив у Львові, тож дуже проникся різними цікавими словами та фразами, які чув на роботі, в транспорті, під час спілкування з львівськими друзями. І от якось купив книжку “Львівська ґвара” і подумав, чом би не зробити щось схоже для iOS.
Это не первый созданный вами словарь. Над какими словарями вы еще работали? Сколько их всего? Все ли ваши словари вышли в виде приложений? Пользуются ли они ожидаемой популярностью?
Це вже шостий словник. Всі вийшли у вигляді додатків. І деякі з них користуються навіть більшим успіхом, ніж я очікував. Найбільшою популярністю користується російсько-узбецький, гадаю, це пов’язано із заробітчанством.
У мене є такі словники: Львівська ґвара, Українсько-кримськотатарський, Узбецько-український, Узбецько-англійський, Російсько-узбецький, Польсько-узбецький.
Як пiдбирався матерiал для словника львівського діалекту?
Основну масу слів знайшов у мережі, частину слів підслухав у львівських маршрутках та взяв з розмов зі львів’янами.
З якими складнощами довелося зiштовхнутись в процесi створення словникiв?
На початковому етапі я ще мав невеликий досвід розробки додатків, тому часто банально не знав як зробити той чи інший функціонал, але все змінилося, я набрався досвіду і тепер з цим складнощів не виникає.
Велика складність – база слів. Буває, що її важко знайти або доводиться взагалі кожне слово вбивати вручну. Так я робив узбецько-український словник.
Скiльки людей працює над словниками?
Лише я.
Як Ви оцiнюєте шанси своїх проектів на ринку? Для якої цільової аудиторії вони призначені?
Я не оцінюю шансів, просто роблю те, що мені подобається, але, як показє практика, часто влучаю у вільну нішу, і мої додатки активно завантажують. У кожного проекту своя цільова аудиторія. Так, наприклад, якщо у словника львівської ґвари аудиторія – люди, яким цікавий Львів та різні львівські фішки, то у російсько-узбецького словника більш практичне застосування та більша аудиторія – в основному це люди, які їдуть на заробітки з Узбекистану до Росії. Хоча останнім часом таких людей значно поменшало через кризу.
Які Ваші плани на майбутнє?
Планую розвивати поточні продукти, додавати нові функції, а також створювати ще більше словників і не лише словників)
iPhone | 13.8 МБ | free | СКАЧАТЬ в App Store